ПРЕВЕНТИВНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ: КРАЩЕ ПОПЕРЕДИТИ, НІЖ ЛІКУВАТИ

ПРЕВЕНТИВНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ — ЦЕ КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ БУДЬ-ЯКИМ НЕГАТИВНИМ НАСЛІДКАМ ТА УНИКНЕННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ; БАЗУЮТЬСЯ НА ПІДХОДАХ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЮТЬ ПЕРЕНЕСТИ ФОКУС ІЗ ЛІКУВАННЯ НА СВОЄЧАСНУ ДІАГНОСТИКУ ТА ПРОФІЛАКТИКУ. ТАКІ МЕТОДИ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОНТРОЛЮ ШКОДОЧИННИХ ОРГАНІЗМІВ УСПІШНО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ І В АГРОНОМІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

Шановні читачі! Наша стаття присвячена колосових культур у попередніх, м’яко кажучи аномальних сезонах. Сподіваємося,

що дана інформація допоможе вам зробити певні висновки щодо існуючих технологій вирощування зернових та за потреби внести в них відповідні корективи. Упродовж останніх трьох періодів вегетації озимих зернових культур фахівці Білоцерківського діагностичного центру отримували запити стосовно діагностики вірусних захворювань. І щораз постають питання ефективності захисту озимих від групи хвороб, спричинених вірусною етіологією.

Й така стурбованість не є безпідставною!

Поряд з грибними захворюваннями, що завдають значної шкоди посівам зернових колосових культур, не менш шкодочинними є вірусні хвороби, яким, на

жаль, не приділяється належної уваги. Захворювання, спричинені грибною етіологією, ми насправді вже досить добре навчилися контролювати. Асортимент

зареєстрованих в Україні фунгіцидів достатньо широкий, препарати представлені великою кількістю діючих речовин та їх сумішей. Тим не менше, симптоматика деяких вірусних захворювань іноді дуже схожа з грибними або з дефіцитом різних елементів живлення в рослинах, що викликає занепокоєння та заводить сільгоспвиробників у глухий кут.

Насамперед давайте пригадаємо, що таке вірус.

Вірус — від лат. virus — отрута — неклітинний інфекційний агент, який не має клітинної будови, складається з молекули РНК або ДНК, що здебільшого оточена білковою оболонкою та може існувати лише всередині живих клітин. Віруси роз-

множуються в організмі господаря або переносника, живлячись органелами клітини, внаслідок чого вона руйнується й гине. Крім як через комах-переносників, рослинам вірусна інфекція може передаватися через насіння, пилок та ґрунт. Так, ураження сільськогосподарських культур збудниками вірусної етіології призводить до втрат урожаю, які, за різними даними, можуть сягати 35,0–65,0 %, а в роки епіфітотії — навіть до 90,0 %. Загалом усі вірусні захворювання рослин за симптомами прояву можна розділити на дві групи:

Жовтяниці (фото 1–2). Група вірусних хвороб, що виклика ють рівномірне пожовтіння вегетативної маси рослин, утворення великої кількості стебел. Інтеркалярний ріст стебла злаків уповільнюється, що значно скорочує відстань між вузлами. Віруси жовтяниці локалізуються і репродукуються в клітинах флоеми, передаються переважно різними видами злакових попелиць.

Фото 1–2. Візуальні симптоми прояву ураження рослин озимої пшениці

вірусними хворобами групи жовтяниці.

Мозаїки (фото 3–4). Група вірусних захворювань зі специфічним мозаїчним забарвленням листя з некротизованими ділянками. Викликають нерівномірне кущення у рослин, в яких колосся утворюється або недорозвинене, або часто

зовсім відсутнє. Віруси мозаїки репродукуються переважно в паренхімних клітинах, зазвичай передаються комахами з колюче-сисним ротовим апаратом (попелиці, цикадки) або навіть кліщами.

Фото 3–4. Візуальні симптоми прояву ураження листя озимої пшениці вірусними хворобами групи мозаїки.

Варто не забувати й про наявність у рослинах латентного (безсимптомного) періоду, який передує появі зовнішніх симптомів ураження. Його тривалість залежить від виду вірусу, концентрації інфекційного матеріалу та температури, за якої вегетують рослини. В латентний період контамінантність відсутня, але після його завершення віріони поширюються від первинно уражених клітин до інших, розмножуючись в них. Помітний прогрес процесу розмноження вірусів спостеріга-

ється в середньому упродовж двох-трьох тижнів, після чого їх концентрація знижується або залишається на тому ж рівні.

На території України посіви пшениці м’якої озимої найчастіше уражують та є найбільш шкодочинними такі види:

Вірус смугастої мозаїки пшениці (ВСМП) (Wheat streak mosaic virus);

Вірус жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) (Barley yellow dwarf virus);

Вірус карликовості пшениці (ВКП) (Wheat dwarf virus).

Для більш чіткого розуміння ступеня поширення кожного з них додамо трохи статистики!

Упродовж 2019–2021 років у Білоцерківському діагностичному центрі компанії «Сингента» в рамках програми технічної підтримки клієнтів «АгроГід» було проаналізовано 290 зразків рослинного матеріалу пшениці озимої на наявність збудників вірусних захворювань: Wheat streak mosaic virus, Barley yellow dwarf virus, Wheat dwarf virus. Ідентифікацію видів вірусів проводили за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу (сендвіч-варіант) з використанням комерційних тест-систем фірми LOEWE (Німеччина). Зчитування результатів досліджень виконували в мікропланшетному фотометрі SUNRISE (TECAN Austria GmbH) при довжині хвилі 405 нм.

Рис. 1. Динаміка ураження рослин озимої пшениці вірусною інфекцією на території України в період 2019–2021 рр.

За результатами діагностики було встановлено, що ураження рослин ВКП упро-

довж вказаного періоду значно відрізнялося, найвищий його відсоток було зафік-

совано у 2020 році — 81,5 % (рис. 1). ВСМП детектовано в усі роки досліджень, і

його поширення коливалося в межах 12,0–28,7 %. Натомість ВЖКЯ було виявле-

но лише в 2019–2020 роках. Слід також звернути увагу на відсоток зразків, у яких

не було детектовано антигенів жодного з вірусів, що досліджувалися.

Вочевидь, діапазон варіювання отриманих даних залежав як від погодних умов, до

яких ми, на жаль, можемо лише пристосовуватися, так і від різних існуючих техно-

логій вирощування рослин. Саме технології ми повинні постійно удосконалювати,

щоб бути на крок попереду. Водночас задля досягнення максимальної біологічної

та економічної ефективності найдоцільніше застосовувати такі превентивні мето-

ди контролю:

• Дотримання оптимальних строків висіву насіння. Звісно, основним чинником, який

ми насамперед беремо до уваги, є кількість доступної вологи в ґрунті. Проте не

менш важливий і температурний режим. Необхідно пам’ятати, що надранні строки

сівби озимих, коли середньодобова температура є не нижчою ніж +12,0–15,0 ºС,

збігаються з активним живленням і розмноженням багатьох комах-переносни-

ків. Тимчасом як навесні ситуація змінюється на протилежну — для посіву ярих

культур краще планувати ранні терміни.

• Використання сортів з генетичною стійкістю до вірусних патогенів є найбільш

ефективним та екологічно безпечним методом їх контролю в посівах сільсько-

господарських рослин.

• Просторова ізоляція та вибір попередника. Необхідне дистанційне розмежуван-

ня ярих та озимих зернових колосових здатне істотно зменшити можливість та

швидкість поширення вірусних захворювань з одного поля на інше. При виборі

попередника слід зважати на комплекс споріднених хвороб та шкідників, зокре-

ма й особливо комах-переносників.

• Контроль рослин-живителів, що є (чи можуть бути) резерваторами вірусних збуд-

ників. Передбачає систему агротехнічних та хімічних заходів (гербіцидних обро-

бок), спрямованих на знищення однорічних і багаторічних злакових бур’янів.

• Контроль шкідників, що є переносниками вірусної інфекції (кліщів, попелиць, ци-

кадок). Включає в себе комплекс організаційно-господарських, агротехнічних,

біологічних та хімічних заходів (інсектицидних обробок), метою яких є обмежен-

ня щільності популяцій вказаних фітофагів до економічно невідчутного рівня.

Звичайно важливо враховувати не тільки пороги їх чисельності, перевищення

яких може призвести до прямих втрат урожаю. Є ще й так звані приховані втра-

ти, що саме й пов’язані з діяльністю фітофагів — переносників вірусної інфекції.

Як уже зазначалося, поширеність вірусних патогенів та здатність до інфікування

ними здорових рослин злакової культури в сучасних агроценозах безпосередньо

залежить від погодних умов, генетичної стійкості цих рослин, дотримання комплек-

су агротехнічних прийомів та хімічних заходів з контролю чисельності членистоно-

гих шкідників-переносників. Хоча всі раніше перелічені елементи є важливими, все

ж саме хімічні заходи в агровиробників особливо популярні, зважаючи на реальну

можливість досягнення їх високої ефективності. Адже інсектицидний чи акарицид-

ний контроль, за умови правильного (регламентованого) його застосування, здат-

ний забезпечити істотне скорочення чисельності популяцій вказаних фітофагів та надійний захист культурних рослин як від прямих пошкоджень ними, так і від віру-

сних захворювань, які вони переносять.

Фото 5 (а, б). Колонія злакової попелиці.

Найбільше значення серед вказаних вище фітофагів мають попелиці (Aphidoidea),

цикадки (Cicadellidae), пшеничний кліщ (Асeria tritici Shevtch.) та інші види рослино-

їдних кліщів, які переважно є поліфагами (фото 5–7). Сьогодні компанія «Сингента»

має у своєму портфелі весь необхідний набір препаратів, що здатні комплексно й

успішно вирішити дану проблему. Так, системні інсектициди, які містять активну спо-

луку тіаметоксам, забезпечуватимуть ефективний захист від більшості шкідливих

комах, передусім сисних (попелиць, цикадок), завдяки своїй тривалій системній дії.

Насамперед необхідно забезпечити захист молодим злаковим рослинам у фа-

зах сходів — кущіння. Для цього слід застосовувати один із рекомендованих про-

труйників насіння на основі тіаметоксаму Селест Макс, FS, TH або Вайбранс

Інтеграл 235 FS, т. к. с.

Все ж нерідко трапляється, що за теплої та затяжної осені, коли температу-

ра повітря утримується на рівні +15–20 ºС, зазначені інсектицидні протруйники

не можуть упоратися зі шкідливим ентомокомплексом на посівах озимих, пред-

ставники якого продовжують заселяти рослини й живитися ними. Адже за таких

умов вказані сисні фітофаги можуть перебувати на посівах аж до кінця жовт-

ня — початку листопада. З іншого боку, ці ж самі види шкідників з’являються на

посівах озимих й у весняний період — зазвичай несподівано та у високій чисель-

ності. Це відбувається за настання певних позитивних температур, необхідних

для початку їх активності й міграцій. При цьому зрозуміло, що терміни захисної

дії інсектицидних протруйників на той час уже давно закінчилися. За таких си-

туацій потрібно додатково обприскувати посіви контактно-системними інсекти-

цидами. З цією метою компанія «Сингента» пропонує використовувати сучасний

ефективний інсектицид Енжіо 247 SC, к. с. (лямбда-цигалотрин, 106 г/л + ті-

аметоксам, 141 г/л) з нормою витрати 0,18 л/га. Даний продукт є комбінованим

і містить контактно-кишкову інсектицидну сполуку лямбда-цигалотрин, що має

виражену стартову ефективність (або «нокдаун-ефект»), та контактно-системний

тіаметоксам, про який йшлося вище. Саме тіаметоксам завдяки своїй вираже-

ній системній дії здатний надійно і на довгий час (до 3 тижнів) захистити росли-

ни від сисних шкідників. Упродовж вказаного періоду ефективність дії препарату

утримується на рівні не нижче ніж 90 %, чого неможливо досягти, наприклад, ін-

сектицидами групи фосфорорганічних сполук чи піретроїдів. Отже, Енжіо® буде

достатньо ефективний проти комплексу сисних комах, що у цей час присутні на

посівах, зокрема попелиць, цикадок та ін.

Для контролю на злакових культурах кліщів, попередження їх прямої та опосеред-

кованої шкідливості (як переносників вірусних патогенів) оптимальним рішенням

буде застосування препаратів, що містять хлорпірифос. Тому проти пшенично-

го та інших видів рослиноїдних кліщів рекомендовано застосовувати препарат

Нуредін Супер, к. е. (хлорпірифос, 400 г/л + біфентрин, 20 г/л) з нормами ви-

трати 0,8–1,0 л/га. Варто відмітити, що у цього продукту обидві активні речовини

виявляють акарицидну дію. Тобто, крім того, що хлорпірифос (фосфорорганічна

сполука) та біфентрин (синтетичний піретроїд) є надійними й універсальними інсек-

тицидами, вони ще й мають виражену акарицидну активність, ефективно знищую-

чи всі рухомі стадії кліщів-фітофагів. Однак слід пам’ятати, що з метою уникнення

накопичення залишків хлорпірифосу в урожаї товарного насіння усі обробки цим

препаратом слід завершити до фази розвитку культурних рослин ВВСН 39, або

прапорцевий листок (включно).