ДІАГНОСТУВАННЯ ХВОРОБ СОНЯШНИКУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ПЛАНУВАННЯ ФУНГІЦИДНОГО ЗАХИСТУ

ВАЖЛИВІСТЬ СОНЯШНИКУ ЯК ОСНОВНОЇ ОЛІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ УКРАЇНИ СКЛАДНО ПЕРЕОЦІНИТИ. НАВІТЬ НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ПРИБУТКОВІСТЬ ЙОГО ВИРОЩУВАННЯ СУТТЄВО ЗНИЗИЛАСЬ, ЗА ПІДСУМКАМИ 2023 РОКУ, СОНЯШНИК ТА

СОНЯШНИКОВА ОЛІЯ ЯК ОСНОВНИЙ ПРОДУКТ ПЕРЕРОБКИ, ЩО ЕКСПОРТУЄТЬСЯ, НАВРЯД ЧИ ВТРАТЯТЬ СВОЄ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ НАШОЇ КРАЇНИ.

Тож наше завдання полягає в тому, щоб отримати якості (з високим вмістом олії) за раціонального

рівня витрат. А, як відомо, утворення олійних клітин у рослині соняшнику — це чутливий до стресових умов, абіотичних і біотичних факторів процес. Клітини, в яких накопичується олія, формуються в сім’янці після запліднення в сім’ядолях. Процес закінчується через 14–16 діб після початку цвітіння, й погодні умови та ураження хворобами у цей період можуть суттєво вплинути на вміст олії — до 50 %. Тому ми, як агрономи, повинні зробити все необхідне для забезпечення нормального функціонування листового апарату в цей час, результатом чого буде максимальний вміст олії, виповнене насіння, а отже, і гарний та якісний урожай.

Цікаві факти про соняшник:

• Соняшник вважається символом штату Канзас у США і національною квіткою України.

• Україна — лідер з виробництва соняшнику та найбільший експортер соняшникової олії у світі (5,6 млн т = 57 % усього експорту).

• Наукова назва соняшнику Helianthus annuus — квітка сонця.

• Соняшник — цінний медонос. Медопродуктивність 1 га соняшнику становить

47–75 кг.

• Кошик соняшнику складається з 2000 мініатюрних квіток, які перетворюються на насіння після запилення.

• Найвищий у світі соняшник виростили в Німеччині в 2013 році - заввишки 8,75 м.

• 19019 Санфлауер — астероїд, названий на честь соняшнику.

• Стебла соняшнику придатні для виготовлення паперу, оскільки містять від 43 до 48 % целюлози.

• Із соняшнику виробляють аналог каучуку.

Звісно, ціни на врожай диктують свої умови, змушуючи переглядати технологію вирощування й економити практично на всіх її складових. Водночас в умовах оптимізації витрат є значні ризики того, що при недостатньому, наприклад, захисті від хвороб ми можемо втратити значну частину врожаю, що зрештою призведе до збитковості. З огляду на це мета даної статті розглянути ключові хвороби соняшнику, які найчастіше діагностувалися за останні три сезони, їх біологічні особливості та шкодочинність, щоб у підсумку сформувати рекомендації для побудови оптимально раціональної схеми захисту цієї важливої культури від хвороб.

Аналізуючи загальні посівні площі польових культур, ми дійшли висновку, що соняшник займає близько третини від загальної їх кількості. Звичайно, скорочення строків повернення культури на попереднє місце вирощування призводитиме до накопичення інфекцій, і, в разі настання сприятливих для їх розвитку умов, можна очікувати значних втрат урожаю.

Про які хвороби йдеться, за яких умов вони розвиваються і як різняться за рівнем шкодочинності — все це ми наразі й розглянемо.

Частота діагностування хвороб соняшнику

На соняшнику зафіксовано понад 35 видів грибкових збудників. Виділимо збудників вегетативної маси, такі як іржа, види альтернаріозу, септоріоз, фомоз, фомопсис, біла гниль, або склеротиніоз, вугільна гниль, пероноспороз, вертицильозне в’янення або вілт — і це далеко не повний перелік.

Важливо вчасно ідентифікувати збудника(ів), щоб попередити виникнення епіфітотій, накопичення інфекційного фону та знизити ризики втрати врожаю. Впоратися з цим завданням допоможе сервіс «Фітоекспертиза рослинного матеріалу», що дозволяє провести первинне дослідження за допомогою культивування зразків у лабораторних умовах (вологій камері, живильному середовищі) з подальшим мікроскопіюванням зразків й ідентифікацією виявлених збудників хвороб і впровадити комплексні заходи захисту.

За період 2021–2023 років у діагностичних центрах компанії «Сингента» було проаналізовано 331 зразок рослинного матеріалу соняшнику. Згідно з отриманими результатами, спостерігається тенденція до збільшення випадків діагностування вертицильозу, септоріозу та альтернаріозу в 2023 році

(рис. 1).

Рис. 1. Частота діагностування основних хвороб соняшнику за 2021–2023 рр.

У переліку не бачимо основних хвороб стебла — фомозу та фомопсису — і захворювань кошика, передусім білої гнилі, оскільки частота їх діагностування була меншою. Причиною цього, можливо, є відсутність потреби у діагностуванні, оскільки в багатьох випадках визначення цих хвороб за візуальними симптомами не викликає труднощів.

Фомопсис (Diaporthe helianthi). Це захворювання набуло значного поширення в сезоні 2021 року в Лісостеповій зоні. Втрати врожаю в такому разі можуть бути досить вагомими, оскільки при ураженні руйнується серцевина стебла і порушується живлення рослини. Через руйнування механічних тканин,

стебло легко надламується. Оптимальними для розвитку хвороби є температура повітря в межах 20–27 °С, висока вологість повітря. Джерело інфекції — уражені рослинні рештки та насіння. Втрати досягають 50–70 %.

Отже, як видно з викладеного вище матеріалу, кожен патоген для розвитку потребує тих чи інших умов, основними з яких є температурний режим і наявність краплинної вологи протягом певного періоду часу для успішного інфікування рослин. Зокрема, для більшості листових плямистостей соняшнику (септоріоз, альтернаріоз, фомоз та фомопсис) оптимальним температурним діапазоном можна вважати 20–26 °С. Однак вказані хвороби дещо відрізняються за вимогами щодо тривалості наявної краплинної вологи на поверхні листя. Так, септоріоз та фомопсис можна вважати більш вимогливими до тривалості наявної на поверхні рослин вологи, тому за частих опадів уже на початку вегетації соняшнику ураження септоріозом стало «класикою», з тих самих причин фомопсис найбільш поширений у Лісостепу та Поліссі й рідко зустрічається в Степу. Відносно менш ви-

могливими до наявності краплинної вологи можна вважати фомоз, альтернаріоз та іржу соняшнику. Своєю чергою, для розвитку склеротиніозу, що є одним із найбільш шкодочинних захворювань соняшнику, необхідний тривалий період наявності краплинної вологи та порівняно невисока температура повітря. Крім того, важливе значення мають і фази розвитку культури, оскільки розвиток патогенів часто пов'язаний із ними з огляду на ефективність ураження. Узагальнюючи все вищевказане, можна сформувати матрицю небезпеки розвитку хвороб соняшнику залежно від погодних умов та фази розвитку культури.

Побудова раціональної схеми захисту

Зважаючи на те, що основний внесок у майбутній урожай забезпечують середній та верхній яруси листя соняшнику, і на той факт, що критичним періодом з точки зору його впливу на врожайність є період цвітіння — наливу насіння, нам украй важливо запобігти ураженню культури хворобами в цей час, що забезпечить формування виповненого насіння з високим вмістом олії. Водночас не забуваємо, що плямистості листя соняшнику починають свій розвиток із нижнього ярусу листя й поступово піднімаються догори, відповідно, знехтувати його захистом ми також не можемо, адже, чим довше ми стримуємо розвиток хвороб на нижньому листі, тим довшим буде проміжок часу переходу інфекції на верхній ярус листя.

То як побудувати оптимальну схему захисту? Насамперед орієнтуємося на погодні умови, що сприяють розвитку хвороб у той чи інший період (рис. 7), і, звісно, на очікуваний план урожайності. Для зони Степу плануємо 1 обробку за сезон.

Однократна обробка у фазу «зірочки» залишиться стандартом для зон із частим дефіцитом опадів. У такому разі рекомендуємо обробку Амістар® Голд, Амістар® Екстра для контролю альтернаріозу, іржі, фомозу. У випадку якщо умови для розвитку хвороб настануть раніше, краще змістити обробку на цей період, що допоможе стримати розвиток захворювань надалі. Для Північного Степу плануємо 1–2 обробки, першу з яких у фазу 6–8 листків. Для цієї обробки можна використати як Сетар®, так і Амістар® Голд — обидва фунгіциди на відмінно справляються з септоріозом, фомозом та альтернаріозом, до того ж Сетар® має рістрегулюючий вплив. Друга обробка здійснюється в середині — кінці бутонізації для кращого контролю хвороб пізнього періоду, а саме іржі та інших листових плямистостей, гнилей кошика. Радимо використовувати Амістар®-технологію як стандарт у захисті соняшнику. У разі якщо погодні умови не сприятимуть розвитку хвороб

у ранній період вегетації, перше внесення можна відтермінувати або обмежитися одноразовим застосуванням Амістар®Голд у фазу бутонізації.

Для Лісостепової зони рекомендації схожі до зони Північного Степу, оскільки виокремити суттєву різницю між цими зонами останні роки, погодьтесь, дуже важко. Та відмінності все ж можуть бути в нормах використання препаратів у бік їх

збільшення — це перша відмінність, а друга — зміщення другої обробки на більш пізні терміни, а саме початок — середина цвітіння для Центрального та Північного Лісостепу, що необхідно для кращого захисту кошика від гнилей за наявності висококліренсної техніки або БПЛА. Зменшувати кількість обробок у цій зоні досить ризиковано, так само ризиковано переходити на фунгіциди низького цінового сегмента, оскільки за сприятливих для розвитку хвороб умов такий підхід все одно змусить нас застосовувати більш якісні фунгіциди, але вже буде втрачено і час, і ресурси, що неминуче позначиться на продуктивності посіву.

Амістар® Голд уже давно став стандартом у захисті соняшнику. Причиною того є висока ефективність препарату проти основних хвороб цієї культури, виражений фізіологічний вплив та подовження вегетації внаслідок комбінованої дії препарату,

що зрештою забезпечить кращу врожайність. Результат роботи Амістар® Голд добре помітно як візуально в полі, так і під час збирання врожаю, за що цей фунгіцид вподобали аграрії по всій Україні. Тож бажаємо вам отримувати завжди гарні та стабільні результати разом з Амістар® Голд, що особливо потрібно для продовольчої безпеки нашої країни у ці складні часи.